Розвивальне середовище у групі продовженого дня.

         Навчання, виховання , розвиток дитини повинні відбуватися в атмосфері захищеності, психологічного комфорту. Це означає, що оточення дитини має бути безпечним як щодо гігієни, умов життєдіяльності загалом, так і в морально-психологічному аспекті. Передусім навколишнє середовище повинно відповідати структурі пізнавальної сфери дитини, передбачати можливості вільного розвитку ігрової та інших видів її діяльності.

        У сучасній початковій школі величезного значення набувають процеси гуманізації виховання і навчання, охорони та зміцнення фізичного і психічного здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку. Розв’язання цих завдань неможливе без створення розвивального середовища.

    Розвивальне середовище – єдність соціальних і предметних засобів збагачення різноманітної діяльності дитини. Середовище це те, що посеред когось-чогось, поміж іншого. Воно вказує на зв'язок дитини і того, що поруч з нею, навколо, вище, нижче, попереду, позаду. Це простір, в якому перебуває дитина, має до нього відношення, який на ній позначається, впливає, зачіпає її інтереси.

   Незаповнене і безбарвне розвивальне середовище справляє на дитину негативний вплив, гальмує її розвиток . Перенасичене середовище так само погано впливає на психіку дітей. І тільки періодично поновлювальне, варіативне, оптимально організоване – має розвивальний вплив, спонукає дітей до активної пізнавальної діяльності, позитивно впливає на її емоційну сферу, мобілізує процеси мислення.

   Розвивати означає посилювати, дати можливість проявитися та зміцнитися, набути такої форми, яка б відповідала віку дитини, окультурити середовище, використати всі можливості для його вдосконалення. За цією логікою розвивальним є таке природне, предметне та соціальне середовище, яке не буде гальмувати природних інтересів дитини , а буде сприяти їх реалізації, становленню, вдосконаленню.

   Важливою умовою створення розвивального середовища є здатність педагога підпорядковуватись інтересам дитини.

   Ознаки, за якими визначається розвивальне середовище :

• чи сприятливе воно для розвитку дитини певного віку;
• типології дитини;
• статевій належності;
• здібностям дитини.

   Вимоги щодо створення належних умов для організації життєдіяльності дитини:

1. Середовище має відповідати інтересам дитини.
2. Повинно бути динамічним, в залежності від особистісного зростання учня, динаміки змін у ньому.
3. Орієнтуватись на вік дитини, її індивідуальні особливості та особистісний життєвий досвід.
4. Давати дитині можливість вибору, ставити її у ситуації, коли треба прийняти самостійне рішення, взяти на себе відповідальність за його наслідки для інших.
5. Не обмежувати можливості дитини. Використовувати всі речі, почуватися розпорядником, автором, активним суб’єктом середовища, а не виконавцем вказівок дорослого.
6. Давати можливість обстежувати, досліджувати, експериментувати, робити щось по-своєму.
7. Створити умови для спільних ігор, продуктивної праці, пізнавальної діяльності, виходу з конфліктних ситуацій, конструктивних розв’язань спірних питань.
8. Створити умови для самореалізації, саморозвитку вихованців.
9. Особистісно – орієнтований підхід :

• за статтю;
• здібностями;
• темпераментом.

     10. Середовище має бути спокійним, тихим, негучним, таким, що не пригнічує психічні процеси.

Функції педагога в розвивальному середовищі:

1. Надання пріоритету спілкуванню, спостереженням, обговоренням, творчій самостійній грі, практичній діяльності.
2. Не оцінювати як позитивне чи негативне те, що дитини одержала у спадок від природи і що становить її індивідуальне обличчя, і не залежить від її індивідуальних зусиль.
3. поєднувати в своїй особі функції: партнера по спілкуванню, довіреної особи, постачальника нової інформації, експерта і психотерапевта, щоб вчасно допомогти дитині.
4. Створювати середовище, яке б не мало великої кількості подразників ,шумів.
5. Мудрим є педагог, який пристосовується до природи школяра, а не намагається пристосувати природу різних дітей до своєї власної, який не вважає себе «хазяїном» дитини, а вчиться у неї , не вимагає, не наполягає, не залякує, а запрошує вихованця до дії, зацікавлює нею, розуміє, що рухливість є важливою умовою повноцінного розвитку дитини, не пригнічує активності школяра.
6. Приділяти велику увагу процесу оцінювання педагогом дитини. Оцінка має бути об’єктивною, мотивованою, зрозумілою, вказувати на недоліки й водночас бути оптимістичною.

Облаштування розвивального середовища для першокласників

Організація різних видів діяльності учнів першого класу тісно пов’язана з наявністю спеціально обладнаних кімнат: в одній діти навчаються - це класна кімната, а в іншій – граються і відпочивають – ігрова кімната. Починаючи нову навчальну діяльність першокласники відчувають потребу у грі.

   Бажано створити різні за функціональним призначенням центри:

• ігровий;
• пізнавальний;
• центр художньо – творчої діяльності;
• центр психологічного розвантаження.

  Кожний центр може бути поділений на певні куточки.

Ігровий центр

   Ігровий центр на початку навчального року – найважливіший і за наповненістю найбільший. Кожний куточок центру поступово обладнують спеціально підібраними наборами іграшок, ігор.

Куточок сюжетно – рольових ігор

  Сюжетно – рольова гра – ефективний засіб не лише всебічного розвитку дитини, а й чудова можливість психологічного розвантаження.

   У куточку має бути такий ігровий матеріал: іграшки – персонажі та іграшки – предмети оперування (різноманітні ляльки, фігурки людей і тварин); ігровий матеріал, що вказує на місце дії, наприклад іграшкова кухонна плита, макет замку, зоопарку, селянського двору, гаража, та інше.

Куточок будівельно – конструктивних ігор

   Особливістю будівельно – конструкторських ігор є те, що дитина у процесі гри не використовує готову модель, а має її змайструвати, звести споруду.

  У куточку добре мати : набори конструкторів різних видів(будівельні, технічні), з різних матеріалів; альбоми з моделями, схемами споруд, тощо.

Куточок дидактичних ігор

   Дидактичні ігри створюють з певною метою, мають конкретний зміст і правила. У них є одночасно два аспекти : навчальний та ігровий.

   У куточку мають бути : мозаїка, пазли, настільно – друковані ігри з цифрами та літерами, ігри – подорожі, ребуси, дидактичне лото різного тематичного змісту, доміно, шашки і шахи.

Куточок рухливих ігор (для ігор середньої і малої рухливості)

   У ньому можуть бути : компактний спортивний міні комплекс, м’яка поролонова мата, мішені та м’які м’ячики для метання; кеглі, пірамідки, м’ячі; настільний футбол чи хокей.

Центр пізнавальної діяльності

   У цьому центрі мають бути матеріали для самостійної пізнавально – дослідницької діяльності. Матеріали у центрі постійно поновлюються залежно від змісту навчання та розвитку дітей.

Куточок читача

   Куточок читача доцільно створити для стимулювання читацького інтересу, формування навичок читання, розвитку словесно – логічного мислення.

   Бажано, щоб у куточку були книжки, які задовольняють потреби дітей різним рівнем навичок читання: книжки з художніми та науково – популярними текстами, казки, збірки поезій; дитячі енциклопедії; дитячі журнали, газети.

Куточок письменника

   Цей куточок дає змогу дитині відчути себе «письменником» у своєму розумінні, повірити у свої «письменницькі» здібності, що сприятиме виробленню позитивного ставлення до письма.

   Матеріальне забезпечення куточка: аркуші та зошити для письма, ручки, олівці; дошка для письма, крейда, маркери, таблиця із зразками написаних літер, дитячі словнички.

Куточок театралізованої діяльності

У куточку мають бути набори: персонажів для настільного театру картинок; персонажів для пальчикового театру, лялькового театру; універсальна складна ширма.

Куточок дослідника

Куточок дослідника створюється для пошуково – дослідницької діяльності першокласників. Об’єкти дослідження : компас, набір магнітів, пісковий годинник, лупа, лінійка тощо.

Центр художньо – творчої діяльності

Робота у цьому центрі будується на основі певного оволодіння першокласниками навичками роботи з різними матеріалами та інструментами.

Куточок малювання

   У куточку мають бути: папір для малювання, набори кольорових олівців,фарби, кольорової крейди, фломастерів , маркерів, пензликів; різноманітні картинки.

Куточок аплікації, ліплення, конструювання

Тут мають бути : набори кольорового паперу, картону, ножиці, клей, альбоми із зразками аплікацій; пластилін, глина дощечки, полиця для просушування виробів, альбоми із зразками – схемами; природні матеріали, використаний матеріал ( коробочки, кришечки, фантики).

Центр психологічного розвантаження

Для емоційного розвантаження дітей, а також враховуючи потребу дітей в усамітненні, необхідно обладнати куточок психологічного розвантаження. Тут поставити м’яку зручну канапку, зібрати м’які іграшки, улюблені дитячі книжки, журнали, магнітофон, матеріали для малювання. Зелений куточок облаштовується для очищення повітря, утворення сприятливого мікроклімату. Учні допомагатимуть дорослим доглядати кімнатні рослини, вивчатимуть їх особливості. Поряд з кімнатними рослинами бажано розмістити акваріум, календар природи.

Облаштування розвивального середовища для 2-4 класів

Для 2-4 класів теж бажано використовувати запропоновані розвиваючі центри, тільки більш ускладнені

  Центр пізнавальної діяльності – куточки «Цікава математика», «Читайлик», «Науковий», «Екологічний». У цьому центрі мають бути матеріали для самостійної пізнавально-дослідницької діяльності. Матеріали у центрі постійно оновлюються залежно від змісту навчання та розвитку дітей. Тут розміщено матеріали з математики, логіки, грамоти, екологічного виховання, розвитку мовлення, літературний матеріал, а також усе необхідне для дослідів, експериментів. Назву кожного куточка діти придумують самі. Так, куточки цікавої математики можна назвати «Математичний клуб», куточок книжки – «Читайлик» тощо.

Центр здоров’я . Одним з найважливіших завдань шкільного виховання є збереження і зміцнення здоров’я дітей, щоб діти в самостійній діяльності могли тренуватися, виконувати різні види рухів, треба створити спортивний куточок, де мати гімнастичну стінку, драбинку, дуги, гойдалки тощо. Також можна створити куточок здоров’я, в якому може бути шкала вимірювання зросту дітей, різноманітна змінна інформація як берегти здоров’я, екран здоров’я учнів.

   Ознайомлюють дітей в центрах поступово. Щодня дають дітям змогу налагоджувати свою діяльність в одному куточку з учителем, а далі поступово. Наголошують на правилах поведінки у центрах, прибирання після себе іграшок, матеріалів.

Спостерігаючи за діяльністю школярів у центрах учитель відзначає : в якому центрі, куточку працюють найчастіше діти, які центри не викликають зацікавленості у дітей; як діти працюють у центрах : хто з дітей не бере участі у тій чи іншій діяльності; якій діяльності діти надають перевагу. Ця інформація дасть змогу вчителеві скорегувати діяльність учнів у ігровій кімнаті, усвідомити інтереси, потреби та пріоритети діяльності дітей для подальшої організації навчального процесу.

   Бажано, щоб учитель знайшов місце для діяльності в центрах не тільки на групі продовженого дня, а й на перервах, після сніданку, тощо.

   Правильно організоване розвивальне середовище дає дитині змогу відчути психологічну захищеність, сприяє розвитку її особистісних якостей, здібностей. Таке середовище спрямоване на формування у дітей активного пізнавального ставлення до навколишнього світу предметів, людей, природи. Середовище повинне не лише розвивати, а й розвиватися саме. Предметний світ, який оточує дитину, необхідно поновлювати, збагачувати його розвивальний потенціал. Лише за таких умов середовище сприяє формуванню пізнавальної, мовленнєвої, рухової та творчої активності.